На порозі ери зеленого будівництва

 

Будівлі або дах над головою – одна з трьох першочергових життєвих потреб людини поруч із їжею та одягом. Ба більше, сучасна людина в закритому приміщенні проводить 80-90% свого часу.

З іншого боку, будівлі – це унікальний продукт людської праці з винятково довгим терміном служби: ними, як правило, користується кілька поколінь. Так, теперішні будівлі проектують з розрахунку на 80-100 років експлуатації. Відповідно, від того, наскільки якісно будівлю запроектовано та виконано, сьогодні залежить не просто комфорт, а значною мірою здоров’я її користувачів.

Переосмислення архітектури нагальною вимогою часу

Втім, безпосередньою рушійною силою новітньої світової революції в архітектурі й будівництві, що набирає потужні оберти на наших очах, стала все ж не турбота про людське здоров’я, а насамперед економічний, а згодом кліматичний чинники:

  • щораз вищі рахунки за спожиту енергію (головно внаслідок неухильного подорожчання традиційних невідновлюваних енергоресурсів),
  • глобальна зміна клімату, спричинена непогамовним використанням викопних видів палива.

Сьогодні будівельна галузь загалом поглинає понад третину світових природних ресурсів. Будівлі споживають 40% продукованої у світі енергії (більше ніж промисловість або транспорт), 12% використовуваної прісної води та відповідають за 40% глобальних викидів парникових газів і 40% відходів на сміттєзвалищах. Що вкрай важливо: 90% спожитої енергії та 80% викидів парникових газів будівлями припадає на період їхньої експлуатації.

Тим часом світовий фонд будівель внаслідок прогнозованого збільшення населення планети до 2050 р. має зрости ще на 90%. Саме тому Паризька Конференція ООН з питань клімату визнала будівлі ключовим сектором, без радикальних змін у якому скоротити до 2050 р. глобальні викиди СО₂ на заплановані 60% (порівняно з 2012 р.), щоб втримати підвищення температури на рівні <2°C, буде просто неможливо.   І саме тому стаття 9 Директиви ЄС про енергетичне функціонування будівель після перегляду документу у 2010 р. вимагає від країн-членів забезпечити в себе перехід будівельної галузі на обов’язковий стандарт «будівля з майже нульовим споживанням енергії» (для всіх нових будівель з 31 грудня 2020 р., для громадських – з 31 грудня 2018 р.).

Глобальна зміна клімату, до виникнення якої активно приклались будівлі, неочікувано вдарила бумерангом і по них самих: перегрівання влітку, руйнування внаслідок лісових пожеж, ураганів, аномальних атмосферних опадів, повеней, зсувів ґрунту тощо. Тож не випадково в оновленій Угоді мерів, цій магістральній європейській ініціативі сьогодення, основну мету – протидію зміні клімату – нещодавно доповнено адаптацією до неї, що прямо стосується будівель.

Вихід є!

Певна річ, всі ці рішення постали не на порожньому місці, а спираються на переконливий теоретичний і практичний доробок ентузіастів-фахівців – архітекторів і будівельників – за останні чверть століття. Усвідомлюючи потенційні загрози та не чекаючи вказівок згори, вони і надалі працюють на випередження. За цей час у світі збудовано  десятки тисяч високофункційних будівель різних типів під різними назвами (їх понад 20), які назагал можна згрупувати у три категорії:

  • будівлі з низьким споживанням енергії (будинок низької енергії, пасивний будинок, будинок нуль енергії, будинок плюс енергії тощо),
  • будівлі з низькими викидами (будинок нуль викидів, будинок, вільний від викидів, будинок нуль вуглецю, будинок вільний від вуглецю тощо),
  • сталі будівлі (еко-будівля, зелена будівля, будинок трьох нулів, біокліматичний будинок тощо).

З погляду енергоспоживання основну увагу при їхньому проектуванні було спрямовано на пошук способів мінімізації енергетичного марнотратства передовсім під час експлуатації будівель. Споживання енергії тут вже сьогодні можна скоротити на 75-90%. Однак, це не вся енергія, яку протягом життєвого циклу («від колиски до могили») споживає будівля. Інша частина – це т. зв. втілена (embedded) енергія, витрачена спершу на видобуток сировини для будматеріалів, їхнє виробництво і перевезення на будівельний майданчик, відтак власне будівництво і наступний догляд за будівлею, та врешті на її знесення і захоронення решток на сміттєзвалищі. Лише сумувавши втілену і експлуатаційну складові, можна однозначно стверджувати, що запроектовано будинок низької або нуль енергії, чи навіть мінус енергії (якщо використано матеріали, що поглинають вуглець, наприклад, деревину і елементи з неї або солому).

Найдалі  просунулись творці так званих зелених будівель, взявши за основу принцип «від колиски до колиски», згідно з яким продукт наприкінці життєвого циклу переробляють в інший продукт, тож у підсумку немає відходів, подібно як це відбувається в живій природі. Це означає, що зелену будівлю після того, як вона відслужила свій термін, не будуть банально зносити, а розберуть на частини, які використають для нового будівництва – будівель, доріг тощо. Ця найсучасніша філософія будівництва, окрім енергоефективності, включає теж інші важливі для людини і довкілля аспекти, зокрема, оптимальний вибір місця для майбутньої будівлі, використання нетоксичних будівельних і оздоблювальних матеріалів, ефективне споживання води, адекватний  повітрообмін, максимальне використання природного освітлення.

Невпинно зростає доказова база, яка переконливо свідчить, що зелені будівлі мають низку важливих переваг над традиційним будівництвом:

Екологічні вигоди:

  • менше споживання енергії, води та інших природних ресурсів;
  • менший негативний вплив  на довкілля впродовж життєвого циклу включно із забрудненням повітря й води та продукуванням відходів;
  • пом’якшення впливу на клімат.

Економічні вигоди:

  • нижча вартість експлуатації внаслідок значного зменшення потреби в опаленні/охолодженні;
  • більша прибутковість активів за рахунок вищої орендної плати;
  • краща продаваність і вища ринкова ціна, що працює як на марку забудовника, так і прогресивний образ власника або користувача;
  • краща захищеність від ризиків, пов’язаних зі зростанням вартості комунальних послуг, можливими проблемами з постачанням енергії й води, посиленням законодавства, необхідністю чергової модернізації тощо;
  • вища продуктивність праці  в них, приваблення молодих талановитих працівників, мінімізація плинності кадрів;
  • більша поступливість страхових компаній в питанні зниження суми страхової премії;
  • створення нових, зелених робочих місць.

Соціальні вигоди:

  • менша захворюваність користувачів завдяки тепловому комфорту і високій якості повітря в приміщенні;
  • задоволення користувачів від вищої якості життя;
  • гуртування місцевих громад на засадах сталого розвитку.

Слід зазначити, що ситуація з «позеленінням» будівництва в розвинених країнах і тих, що розвиваються, докорінно відрізняється. Останні мають величезну потребу в нових будівлях, проте їм бракує глибокого розуміння потенційних загроз, відповідної державної політики, бізнес-моделей, технологій тощо. Натомість, розвинені країни, попри своє незаперечне лідерство в цій сфері, сьогодні куди більше переймаються величезним фондом вже наявних будівель, які з огляду на низьку ефективність енергоспоживання вимагають глибокої модернізації. Так, у країнах ЄС близько 40% будівель збудовано до  1960-х років, коли відповідні вимоги були мінімальними, тоді як щорічне поповнення фонду будівель за рахунок нового будівництва складає сьогодні менше 1%. Оптимізму, однак, додає те, що новаційні підходи, матеріали і конструкції, які застосовують у новому будівництві, вже успішно зарекомендували себе також під час покрокової послідовної модернізації окремих елементів і систем існуючих будівель, уможливлюючи досягнення цими будівлями оптимального для них рівня енергоефективності загалом.

Та попри очевидні факти, що свідчать на користь зеленого будівництва, навіть у розвинених країнах щодо нього все ще побутує чимало помилкових уявлень і упереджень, які, однак, неминуче щезають при глибшому знайомстві. Ключовим і найважливішим з-поміж них є те, що зелені будівлі начебто значно (!) дорожчі порівняно з традиційними та не варті затрачених коштів.

Страхи справжні чи надумані?

Якщо порівнювати розміри необхідної початкової інвестиції, то у випадку зеленого будівництва вона справді відчутно вища. Так, сам проект будівлі може коштувати в півтора-два рази більше. Це зумовлено тим, що його створення займає більше часу та вимагає командної роботи архітектора, проектувальника, інженера-будівельника, підрядника, фахівця з оцінювання видатків, інших консультантів. При цьому дуже важливо, щоб вони від самого початку працювали над проектом  разом – це застрахує від можливих помилок, виправлення яких пізніше в процесі будівництва тягне за собою додаткові видатки, до того ж не завжди є можливим (наприклад, у випадку неправильної орієнтації будинку). Втім, плата за проект складає лише близько 3% від загальної вартості будівництва, тому її вплив доволі обмежений.

Також будівельні матеріали, конструкційні елементи та інженерні системи для зеленої будівлі у підсумку коштують більше. Однак, у країнах, де зелене будівництво вже подолало фазу початкового становлення, де налагоджено виробництво і постачання, та сформувались досвідчені кадри проектувальників і виконавців, загальна вартість зеленої будівлі сьогодні перевищує традиційну максимум на 10-15% і продовжує падати. Цьому сприяє загострення вимог до традиційного будівництва.

З іншого боку, експлуатація й обслуговування зелених будівель обходяться дешевше завдяки більш ефективному використанню енергії (в середньому на 25-35%, в пасивному ж будинку на 90%!) і води та вищій якості виконання. Як показує практика, за двадцять років експлуатації додаткові витрати на зелений проект зазвичай повертаються в 4-6-кратному розмірі.

Сюди слід  додати теж екстерналії – додаткові заощадження, підрахунок і врахування яких покищо не стали загальноприйнятою практикою. Вони пов’язані зі зниженням захворюваності і вищою продуктивністю праці користувачів зелених будівель завдяки забезпеченню оптимального мікроклімату в приміщеннях, а також зі зменшенням екологічного сліду будівель в результаті скорочення викидів парникових газів і меншого продукування сміття.

Себто за час експлуатації (100 років) зелені будівлі поза всяким сумнівом себе окуплять ще й з величезним «гаком», реальні розміри якого зараз неможливо точно оцінити. Проте щодо одного можна бути певним: це найрозумніша й найшляхетніша інвестиція в майбутнє тих, хто прийде після нас.

АЛЬТЕРНАТИВИ ЗЕЛЕНОМУ БУДІВНИЦТВУ В ЛЮДСТВА НЕМАЄ.

Джерело: http://enefcities.org.ua/