«Зелені» будинки: як підвищити енергоефективність споруд в Україні

У Європейському Союзі вирішення проблеми енергоефективності, зокрема, житлового фонду взято під контроль ще наприкінці 1990-х. А вже до 2050 року всі будівлі країн – учасниць ЄС мають бути доведені до стандарту майже нульового споживання енергії. Це стосується як новобудов, так і старих будинків.

В Україні цей тренд, чи скоріше вже необхідність, лише починає набирати обертів. Що вже зроблено для впровадження технологій енергоефективності та коли в країні почнуть активно зводити «зелені» будинки, розповів Mind власник інвестиційно-будівельної компанії «Фенікс Груп» Назар Бенч.

Складнощі впровадження «зелених» будинків

Головною перевагою енергоефективних будівель є економне споживання енергії, що відповідно призведе до підвищення енергозбереження, зниження цін на комунальні платежі, зменшення екологічних втрат.

За міжнародними стандартами Україна – один з найбільш неефективних споживачів енергії. Це пов’язано із застарілими технологіями, а також неефективними системами централізованого теплопостачання.

Зараз Україна сильно поступається європейським сусідам. Для порівняння: у Німеччині в середньому на 1 кв. м житла використовується 90 кВт/год на рік, тоді як в Україні цей показник перевищує 300 кВт/год.

Однією з ключових проблем є критично старий житловий фонд. Близько 90% будинків були побудовані до 1990-х років минулого століття. Велика їхня частина не є енергоефективною і потребує масштабної термомодернізації. Це рішення дозволить знизити споживання тепла, електроенергії, гарячої та холодної води в кожному окремому будинку до 50%.

Певні зрушення у вирішенні проблеми все ж спостерігаються. Так, 2020 року уряд планував запуск пілотного проекту з енергомодернізації 1000 багатоповерхівок у 10 містах. Всього в Україні налічується близько 150 000 таких будівель.Сучасні будівельні технології і матеріали дозволяють істотно мінімізувати втрати тепла, что в основному відбувається через вікна, двері, дахи й підвали. Базовими вимогами при будівництві є використання енергозберігаючих склопакетів, а в ідеалі – мультифункціональних. Вони дозволяють зберігати тепло в приміщенні в холодну пору року і захищають від перегріву в спеку.

Також важливим пунктом є система рекуперації (підігрів холодного повітря з вулиці теплим використаним повітрям з дому) і примусова вентиляція. Принцип полягає в тому, що тепло, яке накопичується в приміщенні, не йде на вулицю через кватирки та балкони, а скеровується на обігрів квартири.

Загалом оцінити масштаби інвестицій на модернізацію будівель складно. За різними даними, сума для житлового фонду може сягати 45 млрд євро.

Перспективи енергоефективного тренда

Україна почала робити перші кроки на шляху до переходу на енергоефективні будівлі, прийнявши відповідний закон і державні будівельні норми (ДБН), у яких були враховані нові зміни.

Так, згідно з ДБН щодо проектування висотних будівель (до 50 поверхів), усі житлові будинки повинні проектуватися з класом енергоефективності не нижче «В». Усього в класифікації їх сім – від класу «А» (висока енергоефективність) до «G» (повна її відсутність).

Також з 1 грудня 2019 року набули чинності оновлені норми щодо обов’язкового проектування житлових будинків класом енергоефективності не нижче «С».

При позитивному сценарії до 2030 року почнуть будувати і реконструювати будинки з дотриманням високих стандартів енергоефективності. Так, на найближчі 5 років заплановано перший етап, який можна назвати теоретичним. Він передбачає створення нормативно-правової бази, встановлення норм технічного регулювання та вимог до стандартів нульового рівня споживання енергії.

Наступні п’ять років будинки, що будуються, а також будівлі під реконструкцію мають здійснити перехід на нові енергоефективні стандарти. У результаті вони зможуть покривати понад 50% свого енергозабезпечення за рахунок поновлюваних джерел енергії. Рахунки на енергоносії в таких будинках будуть на 75% нижчими, ніж зараз.

Крім того, Європейський інвестиційний банк в межах угоди з Міністерством розвитку громад і територій виділить 300 млн євро кредиту на проект з енергоефективності громадських будівель (зокрема, шкіл і лікарень).

Стандарти енергоефективних будівель: вимоги та сертифікація

За даними ООН, на утримання житлового фонду йде приблизно 40% глобальної енергії, і на нього припадає близько 1/3 світових викидів парникових газів. У зв’язку з цим екодевелопмент – ключовий напрям кліматичної політики низки країн, де грамотна концепція енергоефективного будівництва є запорукою зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

Вимоги

Практично у всіх розвинених країнах спостерігаються схожі вимоги до енергоефективності будівель. Зокрема, вони стосуються теплоізоляції, опалення й гарячого водопостачання, системи кондиціонування, вентиляції, ефективного освітлення й возобновляемости.

Однак у ЄС починають ще більше нарощувати темпи модернізації нерухомості. Щорічно планується проводити ремонт (з метою підвищення енергоефективності) у середньому 3% будівель. Нові та відремонтовані будівлі, у яких відбулася заміна теплового обладнання, повинні мати автоматизовані пристрої для регулювання рівнів температури згідно з потребами мешканців.

Деякі країни пішли ще далі. Так, у Південному Уельсі побудують житловий район, здатний виробляти в середньому більше енергії, ніж він споживає.

Нові будинки будуть сконструйовані за принципами пасивного домобудівництва із застосуванням поновлюваних джерел енергії та енергоефективного обладнання.

Сертифікація

Є декілька міжнародних систем сертифікації «зелених» будівель. Основні з них – LEED і BREEAM. Їхнє головне завдання полягає в оцінці рівня енергетичної та екологічної ефективності будівлі. До уваги беруть такі параметри – споживання електроенергії та води, якість повітря, рівень освітлення, шумоізоляція, управління відходами тощо. За винятком деяких нюансів системи досить схожі.

Принцип американської сертифікації LEED полягає у тому, що «зелену» будівлю оцінює група експертів, де кожен відповідає за свою категорію. Аудит проводять двічі – на етапі проєктування і безпосередньо під час здачі об’єкта, коли й видається сертифікат. Ця система має суворі must-вимоги. У разі їхнього невиконання будівлі не буде надано статус «green».

Британська сертифікація по BREEAM вважається більш гнучкою, оскільки одні пункти можна компенсувати альтернативними і все одно отримати сертифікат. Уся відповідальність лежить на оцінювачі, який проводить перевірку за всіма необхідними пунктами і відправляє звіт до Великобританії, де той проходить незалежний аудит. У системі BREEAM сертифікат видають двічі (на сам проєкт і після його завершення).

Енергоефективна нерухомість – це не просто тренд. Це рішення, від якого виграють усі учасники процесу – від держави та забудовників до кожного окремого жителя.

Поки в Україні «зелені» сертифікати є у невеликої кількості споруд, проте активніша залученість держави (наприклад, пільгове кредитування) могла б прискорити розвиток екобудівництва. Адже на кону не лише відчутна економія ресурсів, енергетична незалежність, а й підтримка екологічної ситуації.

За матеріалами: https://mind.ua